вівторок, 24 березня 2015 р.


ФОРМУВАННЯ  ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (ІКК) ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ
Васильченко Тетяна Володимирівна, 
учитель інформатики Луганської загальноосвітньої школи 
 І - ІІІ ступенів Петрівської районної ради
На освіту нині суттєво впливають зміни у сучасному суспільстві. На даний час не тільки педагогічна спільнота, але й суспільство загалом розуміє, що володіння інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ) є одним із базових елементів сучасної освіти.
Освіта надто повільно змінює свої пріоритети в період стрімкого розвитку ІКТ і все ж уміння працювати з інформацією стає одним із необхідних і важливих компонентів сьогодення. Саме тому важливою стає здатність вчителів-предметників змінюватися, активно діяти, швидко приймати рішення, самовдосконалюватися, саморозвиватися впродовж усього життя. В умовах формування інформаційного простору і переходу до інформаційного суспільства підвищуються вимоги до рівня інформаційно-комунікаційної компетентності (ІКК) вчителів-предметників.

З розвитком і поширенням новітніх технологій, про які ми чуємо на кожному кроці, виникла проблема формування здатності вчителя застосувати ці технології у педагогічній практиці. Дослідимо більш детально.
Інформаційну компетентність ми розуміємо як здатність особистості орієнтуватися в потоці інформації, як уміння працювати з різними видами інформації, знаходити і відбирати необхідний матеріал, класифікувати його, узагальнювати, критично до нього ставитися, на основі здобутих знань вирішувати будь-яку інформаційну проблему, пов’язану з професійною діяльністю. Інформаційна компетентність є основним компонентом інформаційної культури, яка, у свою чергу, є частиною загальної культури особистості [1, 2].
Комп’ютерна компетентність достатньо широко використовується як одна з цілей професійного навчання вчителів інформатики. Так, П.В. Беспалов визначає це поняття як інформаційно-технологічну компетентність, яка не зводиться до розрізнених знань і навичок роботи на комп’ютері. Вона є інтегральною характеристикою особистості, здатністю до засвоєння відповідних знань і розв’язання задач у навчальній та професійній діяльності за допомогою комп’ютера.
Як висновок, ні інформаційна, ні комп’ютерна компетентність окремо не відповідають у повній мірі професійним вимогам, які постають перед вчителями-предметниками на сучасному етапі модернізації освіти.
Інформаційно-комунікаційна компетентність у застосуванні ІКТ передбачає:
-       застосовувати ІКТ в навчанні та повсякденному житті;
-       раціонально використовувати комп’ютер і комп’ютерні засоби під час розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням і передаванням;
-       будувати інформаційні моделі й досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ;
-       давати оцінку процесові й досягнутим результатам технологічної діяльності.
-       Українськими вченими було розкрито зміст ключових компетентностей під час застосування інформаційних і комунікаційних технологій [3, с. 88]. Вони передбачають здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.
У процесі впровадження компетентнісного підходу до навчання вчителів інформатики ІКТ важливо зосередити зусилля на:
-       визначенні загальних компетентностей вчителів інформатики загальноосвітніх навчальних закладів;
-       визначенні умов ефективного формування компетентностей учителів інформатики;
-       розкритті змісту загальних компетентностей учителів інформатики;
-       розкритті поняття інформаційно-комунікаційної компетентності;
-       визначенні складових інформаційно-комунікаційної компетентності;
-       розробці, апробації програмних модулів;
-       діагностиці результатів навчання.
Умови ефективного формування ІКК вчителів інформатики:
-       підвищення рівня сформованості інформаційно-комунікаційної культури;
-       тренінгова система навчання вчителів інформатики;
-       системне використання набутих навичок у педагогічній практиці;
-       участь у конкурсах, конференціях, семінарах;
-       неперервна освіта впродовж всього життя.
Учитель – викладач школи. Предметні компетентності вчителів залежать від предмету, який вони викладають. Такі компетентності відносяться до предметно-орієнтованих, або фахових, компетентностей, тобто здатності вчителя викладати конкретний предмет, володіти методикою і навичками викладання. Нами розглянуто і проаналізовано загальні компетентності вчителів-предметників загальноосвітніх навчальних закладів.
Структура загальних компетентностейучителів-предметників:
-       предметно-методична;
-       психологічна;
-       інформаційно-комунікаційна;
-       загальнонаукова;
-       загальнокультурна.
Зрозуміло, що головною для вчителя інформатики є інформаційно-комунікаційна компетентність.
Інформаційно-комунікаційна компетентність передбачає здатність вчителя інформатики вільно орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Інформаційно-комунікаційна компетентність поділяється на три основні, що відповідають окремим видам діяльності вчителів  інформатики:
-       загальна;
-       діагностична;
-       предметно-орієнтована.
Загальна компетентність – це здатність учителя інформатики на професійному рівні використовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) і для забезпечення навчально-виховного процесу створювати:
-  текстові документи;
-  таблиці;
-  малюнки;
-  діаграми;
-  презентації;
-  комп’ютерні графічні об’єкти;
-  Flash-анімацію тощо.
Учитель у постійному пошуку. Під час самопідготовки і самовдосконалення, а також пошуку необхідної інформації вчителю інформатики  необхідно вільно використовувати:
-  Інтернет-технології;
-  телеконференції;
-  локальні мережі;
-  бази даних;
-  інтерактивні дошки тощо.
Маючи професійні навички роботи на комп’ютері і професійний досвід, учитель  інформатики формує у себе здатність розробляти власні електронні продукти, адже саме вони відображають бачення вчителя щодо викладання інформатики і дають можливість формувати базу педагогічного професійного досвіду, допомагають вчителю самовдосконалюватися і передавати досвід молодому поколінню й бути для нього наставником.
Діагностична компетентність допомагає вчителям-предметникам аналізувати досягнення учнів під час навчання. Процес навчання за останні роки змінився – він насичений тестовими завданнями. Випускники загальноосвітніх навчальних закладів проходять незалежне оцінювання. Змінюється сама система проведення оцінювання знань і вмінь учнів, а також ставлення до цього процесу.
Тому вчителі-предметники повинні мати здатність здійснювати:
-  моніторинг;
-  проміжне діагностування;
-  електронне тестування;
-  прогнозування тощо.
Така система відслідковування успішності навчання буде взаємовигідною як для вчителя, так і для учня.
Неможливо уявити діяльність вчителів-предметників без застосування електронних підручників, енциклопедій, готових навчальних програм, демонстраційних програм т. п. Такий набір електронних розробок із кожним роком збільшується, урізноманітнюється. Тому, предметно-орієнтована компетентність – це здатність учителя-предметника гармонійно поєднувати готові електронні продукти у своїй професійній діяльності.

Бібліографія
1.     Гендина Н.И., Колкова Н.И., Скипор И.Л. Информационная культура личности: диагностика, технологияформирования: Учебно-методическоепособие. Ч.1. – Кемерово: КемГАКИ, 1999. – 146 с.
2.     Каракозов С.Д. Информационная культура в контекстеобщейтеориикультурыличности // Педагогическаяинформатика. – 2000. – № 2. – С. 41 – 55.
3.     Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112 с

3 коментарі:

  1. Нові інформаційні технології навчання надають потужні й універсальні засоби отримання, опрацювання, зберігання, передавання, подання різноманітної інформації, наперед розроблені засоби виконання рутинних, технічних, нетворчих операцій, пов’язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх моделей, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навчального навантаження і водночас інтенсифікації навчального процесу, надання навчально-пізнавальній діяльності творчого, дослідницького спрямування, яка природно приваблює дитину і притаманна їй, результати якої приносять учню задоволення, стимулюють бажання працювати, набувати нових знань. Тому дана стаття є досить актуальною. Спасибі! Бажаю успіхів.

    ВідповістиВидалити
  2. Погоджуюсь з Вами повністю. Головне для вчителів - самовдосконалюватися, саморозвиватися впродовж усього життя.

    ВідповістиВидалити
  3. Кожен вчитель загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, повинен вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства.

    ВідповістиВидалити