СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ, ПРОВЕДЕННЯ ТА АНАЛІЗУ УРОКУ МОВИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ

Катрук Ірина Миколаївна,

учитель української мови та літератури

Червонокостянтинівської ЗШ І – ІІІ ступенів

На нинішньому етапі розвитку українського суспільства педагогічна наука потребує глибокої перебудови відповідно до реалій сучасного життя, в усі сфери якого дедалі глибше проникають інформаційні технології.

Нині докорінний перегляд існуючих засобів навчання (зокрема навчання мов: української, російської та іноземної) спричинив появу інформаційних технологій на електронних носіях, які підтримують мету інформатизації освіти: забезпечення доступності знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів на основі індивідуалізації навчання, інтенсифікації навчального процесу тощо. Все це переконує в необхідності розробки ефективних методів і засобів комп’ютерного навчання мови, яке сприяє піднесенню рівня зацікавленості учнів у процесі навчання, розвиватиме його інтерес до предмета, привчатиме ефективно використовувати нові технології.

Розглянемо дидактичні можливості використання комп’ютера під час навчання мови як для вчителя, так і для учня.

Для вчителя комп’ютер є:

·        засобом здійснення навчальної роботи;

·        засобом навчальної інформації (словники, довідники, доступ бібліотек через електронну пошту тощо);

·        банком довготривалого збереження різної інформації, у т. ч. текстів;

·        засобом організації тренувальної діяльності учнів;

·        засобом контролю за навчальним процесом.

Для учня комп’ютер служить:

·        засобом керівництва самостійною навчальною діяльністю;

·        джерелом навчальної інформації;

·        універсальним мовним середовищем.

Сучасний урок повинен проводитися на високому рівні, вчитель має вміти використовувати електронне обладнання, новітні методи навчання, технології, зокрема інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Насамперед, учителю необхідно навчитися планувати, проводити та аналізувати урок з використанням ІКТ. Огляд педагогічних джерел свідчить про те, що питання проведення уроку із застосуванням ІКТ розглядається сьогодні багатьма науковцями (Г.Аствацатуров, С.Гуров, О.Пометун). Ця проблема також є насущною й для педагогів-практиків, оскільки вона широко обговорюється на педагогічних нарадах (З.Барабанщикова, О.Гуріна), у віртуальних учительських спільнотах (А.Яковенко, В.Воробцова, К.Жидкова), на сторінках методичної преси (Н.Мурашко, В.Онищук, Т.Пінчук). Але варто зауважити, що питання проведення уроку з мов (рідної або іноземних) з використанням ІКТ лишається ще недостатньо розробленим у науковій літературі. З огляду на викладене вище постає необхідність розробки нових підходів до планування, проведення та аналізу уроку мови в умовах розвитку інформаційного суспільства.

Згідно з принципами структурування навчального процесу виокремлюють декілька етапів навчання (І.Лернер): організаційний момент; подання навчальної інформації та її осмислення; закріплення сприйнятих знань; перевірка знань; узагальнення вивченого матеріалу.

Низка дослідників (З.Курбатова, І.Моїсеєнко, Н.Мойсенюк) вважають, що ІКТ можуть бути застосовані лише на окремих етапах уроку. Наприклад, на думку З.Курбатової, доцільним є застосування ІКТ на етапах закріплення та перевірки знань російської мови, всі інші етапи мають залишатися за вчителем. Спираючись на досвід фахівців (І.Захарова, Л.Карташова, Т.Крючкова, Н.Сороко, А.Супрункова) та власний досвід роботи, вважаємо, що з цими твердженнями не можна погодитися. ІКТ є універсальними засобами навчання, тому майже на кожному з визначених етапів вони можуть зайняти своє місце і корисне дидактичне призначення. Розглянемо докладніше можливі напрями застосування ІКТ на певних етапах навчального процесу у викладанні філологічних дисциплін.

На етапі організаційного моменту вчителем повідомляється тема, мета, завдання уроку (план, основні питання для обговорення), приводиться епіграф уроку, який може супроводжуватися портретом автора висловлювання. На думку багатьох практикуючих учителів-філологів доцільно зручно це зробити за допомогою комп’ютерної презентації, завдяки чому не тільки створюється сприятлива атмосфера, а й значно економиться час уроку.

На етапі подання навчальної інформації можливо застосовувати ІКТ як засіб для демонстрації малюнків, які не лише ілюструють урок, а й значно покращують запам’ятовування навчального матеріалу; графіків, що допоможуть учням зрозуміти деякі лінгвістичні процеси та явища; схем з метою усвідомлення різноманітних правил, опорних таблиць тощо. При цьому можливе подання інформації в різних формах (відео, звук, анімація).

На етапі закріплення набуті знання можуть відпрацьовуватися за допомогою засобів ІКТ, які виступатимуть у якості репетитора, що враховує індивідуальні особливості учня. При цьому сучасні засоби ІКТ пропонують безліч різноманітних тренувальних вправ, які можуть виконуватися учнем у власному темпі.

Під час перевірки знань можливо застосовувати різноманітні комп’ютерні тести як для поточного, так і для підсумкового контролю. Комп’ютерне тестування – одна з ефективних форм проведення контролю знань, яка має низку переваг: охоплює контролем великий обсяг інформації; зменшує затрати часу; підвищує об’єктивність оцінювання знань; надає можливість здійснювати контроль не лише великої кількості теоретичних питань, але й практичних мовленнєвих навичок; дозволяє учню працювати у власному темпі; виключає боязнь учня відповідати на запитання; дозволяє організувати централізований контроль усіх учнів, самоконтроль.

На етапі узагальнення вивченого матеріалу більшість фахівців вважають за допомогою ІКТ включати учнів у проекти, конкурси, олімпіади, залучати їх до самостійного розв’язання пізнавальних завдань, розв’язання проблемних ситуацій, пошуку наукової інформації з проблемних питань.

Таким чином, визначимо навчальні функції ІКТ, що відносяться безпосередньо до навчання дисциплін мовознавчого циклу:

·        управління навчальною діяльністю;

·        подання навчального матеріалу в різних формах;

·        організація тренувальної діяльності з формування різних навичок і вмінь;

·        контроль навчальної діяльності;

·        створення комунікативної ситуації;

·        забезпечення умов реальної комунікації з носіями мови;

·        довідково-інформаційне забезпечення навчального процесу.

При цьому форми роботи із засобами ІКТ є необмеженими: від індивідуалізованого навчання до групового й колективного.

Уявляється можливим виокремити три способи застосування ІКТ для навчання мов:

1.     ІКТ – помічник учителя. У цьому випадку процес навчання будується на основі традиційного змісту освіти й методів передачі знань від учителя до учнів. Засоби ІКТ, які застосовуються при цьому, лише моделюють деякі завдання, теми, розділи курсу, що вивчається. Спілкування учнів із засобами ІКТ відбувається згідно жорсткого сценарію.

2.     ІКТ – викладач. У цьому випадку також моделюється традиційна методика навчання й будується жорсткий сценарій навчання. Однак засоби ІКТ, які застосовуються, розраховані на вивчення цілого курсу. Як правило, вони призначені для індивідуалізованого навчання (іноді вдома),

3.     ІКТ – джерело й «оцінщик» знань учня. У цьому випадку використовується так звана альтернативна педагогіка, коли учень, виходячи з цілей навчання й своїх можливостей, спираючись на власний досвід і знання, звертається до ІКТ як до носія інформації, необхідних для нього знань. Такий підхід є можливим як у процесі групового, так й індивідуалізованого навчання у рамках дистанційної освіти.

Значні можливості для проектування та проведення уроку надає Інтернет. Коли вчитель-філолог знаходить потенційно корисний сайт, йому необхідно оцінити, наскільки корисною і доцільною його інформація є для навчально-виховного процесу. Також необхідно продумати мету та завдання уроку, на якому було б можливо застосувати інформацію або сам сайт, чи можливо скомпонувати знайдені матеріали з тими, що вже є у розпорядженні вчителя-філолога.

Рекомендується оцінювати сайти, знайдені в мережі за такими критеріями: достовірність (наявність і коректність інформації,наявність зворотного зв’язку); актуальність (останнє оновлення інформації,актуальність, сучасність інформації); зміст (інформація спонукає до активних дій,привабливість оформлення); функціональність (зручність навігації,надійність і коректність переходів за гіперпосиланнями,загрузка відео- та аудіо файлів).

При цьому коли урок, що  планується, більш орієнтований на відпрацювання будь-яких навичок із застосуванням Інтернету, або націлений на роботу на лінгвістичному рівні, то такі критерії, як достовірність і актуальність не є вирішальними, більше уваги цим критеріям має приділятися при плануванні уроку, протягом якого учні будуть робити записи фактів та інтерпретувати інформацію. Також учитель-філолог має оцінити лінгвістичну коректність елементів web-сайту, перевірити правопис, правильність граматичних структур.

Пропоную стислий путівник сайтів, корисних для філолога у його професійній діяльності:

·        http://www.pearsonlongman.com/index/html – офіційний сайт видавництва PearsonLongman. Доступ до автентичних навчальних матеріалів, безкоштовні словники on-line.

·        http://www.oup.com/chosencountry/ua - офіційний сайт видавництва OxfordUniversityPress.Доступ до автентичних навчальних матеріалів, безкоштовні словники on-line.

Як правило, учні під час роботи за комп’ютером завдяки значній кількості гіперпосилань забувають, для чого вони працюють, особливо це стосується мережі Інтернет. Тому вчитель-філолог,плануючи урок із застосуванням ІКТ, має чітко визначити завдання й час, відведений на його виконання. Крім того кожен учень має свої улюблені сайти або програми, які також мають бути використані вчителем-філологом (після попередньої перевірки) у навчально-виховному процесі для підвищення мотивації, зв’язку з повсякденним життям школярів, їхніми інтересами, поглядами.

На сучасному етапі розвитку апаратних і програмних засобів ІКТ учителям філологічних спеціальностей пропонується безліч педагогічних програмних засобів (ППЗ), які можуть бути застосовані ними з метою інтенсифікації навчально-виховного процесу та допомогти їм у розв’язанні проблем, що виникають у професійній діяльності. Але для цього вчителі мають знати існуючі ППЗ із предмету і критерії оцінювання їх змістово-дидактичної значущостіта застосовувати ці знання під час проектування уроку мови, оскільки ефективний ППЗ має бути розрахованим на підтримку кожного етапу уроку.

З-поміж основних науково-теоретичних принципів оцінювання змісту ППЗ з мов можливо виділити такі:

·        пріоритет комунікативних цілей навчання, що передбачає таку організацію змісту навчального матеріалу, яка забезпечує можливість формування в учнів умінь і навичок спілкування в усній та писемній формах;

·        діяльнісний характер навчання, який забезпечується особливими видами навчальної діяльності, що дозволяють змоделювати реальні ситуації спілкування в навчальних умовах.

Визначають такі критерії оцінювання ППЗ:

1.     Змістове наповнення: (відповідність віковим особливостям школярів, інтересам учнів, рівню їхньої мовної та мовленнєвої підготовки, реаліям сучасного життя, вимогам чинної програми; лінгвокраїнознавча спрямованість; різноманітність вправ; управління роботою учня; наявність контролю та самоконтролю).

2.     Реалізація дидактичних принципів навчання: (науковість; наочність; свідомість і активність; доступність; зв’язок теорії та практики; систематичність та послідовність; індивідуалізація; диференціація.

3.     Реалізація методичних принципів навчання: (взаємозв’язок усіх видів мовленнєвої діяльності; домінуюча роль вправ; комунікативність вправ).

4.     Функціональність: (простота навігації;якість звукових та графічних файлів;працює швидко без перебоїв;наявність електронного журналу в середовищі ППЗ;можливість створення власних фрагментів уроків, окремих вправ на базі ППЗ;наявність автоматизованого контролю).

5.     Ергономічність: (лаконічність кольорової гами;ілюстративність;темп;інформативність, завантаженість екрану).

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках мови сприяє підвищенню мовної і мовленнєвої компетенції школярів, дає змогу реалізувати особистісні освітні цілі в оптимальному режимі, кардинально поліпшує контроль і самоконтроль на основі зворотно зв’язку, робить навчання глибшим, різноманітнішим і змістовнішим.

Література

1.     Мадзігон В.М. Теоретичні засади створення електронних підручників/ Зб. Наукових праць Інституту педагогіки АПН України: Проблеми сучасного підручника. – К.: Педагогічна думка, 2010. – Вип.6. – С.34-38.

2.     Сердюкова П.І. Підготовка викладачів і студентів мовного ВНЗ до використання комп’ютера в професійній і навчальній діяльності / Зб. Матеріалів Міжнародної конференції «Мова, освіта та нові інформаційні технології». – К., 2005. – С.52-58.

3.     Скуратівський Л.В. Інформаційні технології як засіб мовленнєвого розвитку учнів у процесі навчання мови в основній школі // Українська мова і література в школі. – 2005. - № 4. – С.7-10.

4.     Шелехова Г.Т. Використання комп’ютерних технологій на уроках української мови // Українська мова і література в школі. – 2006. - № 8. – С.4-8.