ВИКОРИСТАННЯ ІКТ НА УРОКАХ ФІЛОЛОГІЧНОГО ЦИКЛУ – ЦЕ ПОТРЕБА ЧАСУ 

Шарова Ніна Яківна, учитель 

російської мови та світової літератури 

Петрівської ЗШ І – ІІІ ступенів 

Анотація виступу

         Урок — соціальне замовлен­ня суспільства системі освіти. Його зміст і характер зумовлю­ються потребами розвитку цього суспільства, його продуктив­них сил, морально-етичними цінностями. Яким він, урок, має бути сьогодні? На це питання автор виступу намагалася дати  власне бачення.

XXI століття - час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства. Ми жи­вемо у просторі масових кому­нікацій, "інформаційного вибуху". Це й зумовлює мету нинішнього уроку, освіти в цілому — формування особис­тості, здатної читати, аналізувати, оцінювати медіатекст, займатися медіатворчістю, примножувати нові знання за допомогою медіа. Тож використання інформаційно-кому­нікаційних технологій у навчальному процесі чи не найак­туальніша педагогічна проблема.

Наша школа вже має певний досвід роботи за згада­ними технологіями. Яке місце відводиться їм у розв'я­занні освітніх завдань? Поділюся деякими спостере­женнями та міркуваннями.

   Не можу погодитися з думкою деяких моїх колег про те, що комп’ютерні технології несумісні з уроком мови чи літератури. Вони, мовляв, затьмарюють процес читання, сприйняття художнього слова, комп’ютер відволікає учня від власне літератури, він для нього як іграшка.

Скажу одразу, не відволікає. І не тільки не відволікає, а навпаки – сприяє поглибленій роботі з художнім словом. Бо неможливо створити змістовну презентацію якоїсь навчальної теми, підготувати те чи інше повідомлення, реферат, не опрацювавши відповідної літератури, не прочитавши необхідні у даному разі вірш, повість, роман чи драму. Тексти художніх творів, підручники, хрестоматії, енциклопедії, періодичні видання, Інтернет – ось напрямки захоплення учня під час підготовки зазначених видів роботи.

Звичайно, є ще чимало „розумників“, які замість того, щоб самим працювати, намагатися списати, „скачати“ матеріал з Інтернету. Але справжній учитель завжди зуміє відрізнити такий матеріал від систематизованого, упорядкованого, створеного учнем самостійно.

   Для багатьох із нас, педагогів, досить нелегко зробити новий крок на шляху до тих чи інших методів навчання. Водночас усі ми усвідомлюємо, що пов’язали свою долю з фахом, який вимагає творчого підходу до справи. Тому, як казав Антон Чехов, „у житті треба перебороти все, але найголовніше – себе“.  Так спробувала зробити і я.

Навчаючи дітей працювати з різними комп’ютерними програмами під час підготовки до уроку чи безпосередньо на ньому, я добиваюся головного – вчу їх застосовувати набуті знання на практиці. Умітимуть вони це робити в навчальній ситуації – не пасуватимуть і в будь-якій іншій, зокрема й професійній. Працюючи в проектах, учні, самі того не помічаючи, проходять усі стадії розв’язання завдань – від постановки мети до отримання результату. Так і досягається зв'язок теоретичних знань з практичними вміннями. Важливо й те, що ми даємо можливість учням переконатися в тому, що комп’ютер – це не іграшка (чи не лише іграшка), а помічник у навчанні, в майбутньому – це можливість широкого спілкування, отримання інформації. І заробіток.

Звичайно, книжку та живу мову вчителя на уроці мови, літератури не замінить ніщо. Але урізноманітнити спілкування з учнем, удосконалити цей процес, зробити його цікавим і змістовним можна і треба. Допоможуть у цьому медіатехнології.

Комп’ютер на уроках філологічного циклу дає можливість:

·        демонструвати репродукції картин та портретів письменників;

·        працювати з різними схемами;

·        здійснювати словникову роботу;

·        відстежувати, досліджувати алгоритм поведінки того чи іншого героя;

·        переглядати з учнями фільми, мультфільми, слухати художні твори;

·        користуватися Інтернетом, творчо підходити до комбінування знайденого.

Форми використання ІКТ на уроках найрізно­манітніші. Найбільш поширені у моїй практиці такі.

Робота з мультимедійними посібниками. Ці посібни­ки дають можливість урізноманітнити урок за рахунок од­ночасного використання ілюстративного, методичного, а також аудіо- та відеоматеріалу. Така робота може здійсню­ватися на різних етапах уроку:

·        для перевірки домашнього завдання;

·        створення проблемної ситуації;

·        пояснення но­вого матеріалу;

·        закріплення вивченого;

·        перевірки засвоєн­ня знань у процесі уроку.

Захист проектних робіт — унікальний спосіб реалізації творчого потенціалу учнів, творчого застосування їхніх знань та вмінь на практиці.Завдання можуть бути різними: дослідження освобливостей творчості письменників, заочні подорожі містами, де бували видатні люди, віртуальні екскурсії до музеїв.

Однією з найефективніших форм використання медійних матеріалів є комп'ютерна презентація.

Комп'ютерна презентація. Це і уроки пояснення ново­го матеріалу в режимі діалогу, і урок-лекція, і урок-узагальнення, і урок-наукова конференція, і урок-захист про­ектів, й інтегрований урок, і урок-презентація, і урок-дискусія.

  Презентація дозволяє упорядкувати наочний матеріал, залучити суміжні з літературою види мистецтва. На вели­кому екрані ілюстрацію можна показати фрагментами, вид­іливши головне, збільшивши окремі частини, ввести аніма­цію, колір. Ілюстрацію можна супроводити текстом, музикою. "Дитина не лише бачить і сприймає, вона пере­живає емоції. Тільки ті знання приживаються, які пройшли через почуття учня" (Л. С. Виготський). Презентація до уроку  створюється самим учителем або на основі невеликих учнівських презентацій, які ілюструють їхні до­повіді та повідомлення. Під час такого уроку діти обов'язково роблять записи у своїх робочих зошитах. ІКТ не скасовує традиційну методику проведення уроку, але полегшує тех­нологію його створення.

Пропоную фрагмент уроку російської мови у 5 класі.

Урок

Презентація

Відеофрагмент

Звичайно, хочу зупинитися і на проблемах, які існують. Надмірне використання медіатехнологій на уроках літератури може призвести до того, що в свідо­мості учня бібліотека буде замінена Інтернетом. А це оз­начає, шо книжка може бути витіснена, вилучена з ду­ховного ужитку дитини. Невже цього хоче вчитель літератури? Однозначно – ні.

Гігієнічні нормативи вимагають, щоб перебування учня за монітором не перевищувало 20 — 30 хвилин. Але ж ми говоримо про залучення учнів до ІКТ з кожного предмета! Учителям слід пам’ятати під час роботи з

 комп'ю­тером про  його шкідливий вплив на організм дитини.

  У процесі добору і формування змістового і дизайнерсь­кого наповнення мультимедійних ресурсів слід врахову­вати те, що мультимедійна інформація впливає одразу на декілька каналів сприйняття, а це часто позначається на розумових та емоційних перевантаженнях учнів.

Одночасне використання зорових, слухових і тактиль­них каналів передавання інформаційних даних створює перенасичення інформацією. Учень іноді не має достат­ньо часу (і вмінь) для критичного оцінювання цієї інфор­мації. Частина її не сприймається, переходить до розряду нульового супроводу, а це перешкоджає засвоєнню на­вчального матеріалу. Розв'язання таких проблем не знаходить   належного зацікавлення педагогічною наукою.

 Усвідомлюю, що мультимедійні технології не самоціль, а лише засіб глибшого осягнення предмета. Використовува­ти їх слід не фронтально, а тільки там, де це потрібно. А де саме? Хотілося б почути відгуки  колег на це за­питання.

Але я переконана, що ці технології надають сьогодні вивченню мови та  літератури нових імпульсів, розкривають перед ними нові горизонти.