ІКТ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
.

Дудник Неля Вікторівна, учитель історії

Володимирівської загальноосвітньої школи

І - ІІІ ступенів Петрівської районної ради

У роботі розглянуто питання застосування ІКТ при формуванні інформаційної компетентності школярів для більш успішного засвоєння програмового матеріалу уроків суспільного циклу.

                                        Ми змінили своє  оточення так радикально,                                                                            що тепер  повинні змінювати себе, щоб жити в цьому новому оточенні.

Норберт Вінер

          Відомий дидакт І. Лернер висловив оригінальну думку: «Творчості можна вчити, дотримуючись трьох умов: навчання інтелектуальних операцій; навчання процедур творчої діяльності; формування ціннісного ставлення до творчості…» На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу й суспільних відносин базисом технологій, що відповідають таким вимогам, є засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

Однією із найважливіших особливостей нашого часу є перехід розвинутих країн світу від постіндустріального до інформаційного суспільства, а тому питання інформатизації всіх сфер суспільного життя є одним із пріоритетних завдань держави.

До найважливіших стратегій розвитку суспільства відноситься, зокрема, інформатизація освіти, підготовка майбутнього покоління до життя у інформаційному суспільстві і створення умов до безперервної освіти.

Необхідність невідкладних заходів із впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у сферу освіти зумовлена сучасною світовою тенденцією створення глобальних відкритих освітніх та наукових систем, які дозволяють, з одного боку, розвивати систему накопичення і поширення наукових знань науковій та педагогічній спільноті, а з другого боку – надавати доступ до різноманітних інформаційних ресурсів широким верствам населення.

       ІКТ відносяться до інноваційних процесів, головне завдання яких є створення нового, що сприятиме підвищенню ефективності навчально-виховного процесу. Поняття „інновація” у дослівному перекладі з латинської означає оновлення, змінення. За своїм змістом поняття „інновації” відноситься не лише до створення і розповсюдження новацій, але й до таких змін, які носять суттєвий характер, супроводжуються змінами в способі діяльності та мислення.

Історія – наука про минуле людства. Осягнути це минуло важко, читаючи сухі сторінки підручника. Важко, бо це треба читати. Важко, бо багато незнайомих термінів, понять, фактів. Важко, бо у вигляді слів і речень не завжди можна доступно пояснити певний процес, явище. Полегшити роботу учня і покликані ІКТ.

Історична  освіта покликана зробити вагомий внесок у формування ключових компетентностей учнів як загальних цінностей, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отримані у школі знання та сформовані вміння і навички є важливими, але нині особливої актуальності набуває компетентність учня в різних галузях знань. Саме це є тим індикатором, що дає змогу визначити готовність учня  до життя, подальшого особистого розвитку та активної участі в суспільному житті.

Хотеться звернути увагу на таку важливу проблему, як формування  інформаційної компетентності – вміння знаходити, опрацьовувати і використовувати інформацію з різних джерел. Формуючи цю компетенцію, необхідно застосовувати завдання, які підштовхують учнів до пошуку альтернативних джерел інформації – додаткової літератури, комп’ютерної бази даних, мережі Internet. Викладання історії пов’язане з використанням великого обсягу інформації, що робить застосування комп’ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у вигляді малюнків, фотознімків, таблиць, схем, діаграм, презентацій, відео тощо. Тому завжди звертаю особливу увагу на важливість  формування навичок  роботи з ІКТ, підкреслюю, що вміння знайти необхідну інформацію, опрацювати її, застосувати для вирішення певних завдань та проблем є важливим для учнів у період навчання у школі  та у продовж життя.

Під час підготовки до уроків сама постійно користуюся програмним забезпеченням Smart Notebook та привчаю учнів працювати з цією програмою. Це допомагає значно економити час на підготовку до уроку, активізує самостійну діяльність учнів та розвиває їх творчість. Презентуючи свою роботу, кожна дитина розуміє що: «Може це зробити – і всі бачитимуть її успіх…»

Мультимедійні програмні засоби дозволяють учителю поєднувати текстову, графічну, анімаційну, відео- і звукову інформацію. Одночасне використання кількох каналів сприйняття навчальної інформації дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу. Мультимедійні програмні засоби використовуються для імітації складних історичних процесів, ситуацій, візуалізації абстрактної інформації за рахунок динамічного представлення процесів, демонструє фрагменти передач, фільмів, віртуальних екскурсій тощо.

Застосування мультимедійних засобів дає можливість комбінувати на одному уроці значну кількість цікавих завдань, залучаючи до роботи  більшу   кількість учнів. Тому для активізації пізнавальної діяльності використовую ресурси мережі Internet. Наприклад, на за допомогою  сервісу Web 2.0 http://learningapps.org створюю вправи та тести, за допомогою яких учні в ігровій формі мають змогу повторити або узагальнити матеріал. Це вправи з вибором правильної відповіді, вікторини, пазли, кросворди тощо...

Робота учнів у веб – квестах сприяє активізації пізнавальної діяльності їх на уроці, розвиває вміння аналізувати і систематизувати отримані знання і що основне сприяє розвиткові колективізму.

Однією з проблем сучасного навчання є прагнення вчителя викликати в учнів зацікавлення до свого предмета при вивченні тієї чи іншої теми. Цьому сприяє створення ситуацій, які викликають інтерес до здобуття знань, мобілізують навички та вміння учнів, стимулюють розвиток пізнавальної діяльності. Тому на уроках намагаюся використовувати різні форми організації навчальної діяльності: індивідуальні, парні, групові і т.д. Такі форми роботи дають можливість залучати до роботи не тільки творчих, здібних дітей, а й учнів, у яких виконання деяких завдань викликає труднощі.       

Застосування ІКТ допомагає при роботі в групах включати завдання складнішого характеру та виконувати більшу кількість вправ. І хоча основне навантаження лягає на більш ерудованих дітей, з високим інтелектом, але і слабші учні беруть активну участь в роботі. Привчаю учнів давати повну, змістовну, логічну відповідь. Основну мету вбачаю у тому щоб урок був результативним. Тому свою роботу будую так, щоб учень знаходив задоволення від навчання. Дитина повинна бачити позитивні результати своєї роботи. Така діяльність забезпечує формування здатності учнів працювати й співпрацювати в команді, розв’язувати проблемні ситуації, застосовувати інформаційні й комунікаційні технології. У своїй роботі використовую методи навчання історії, що формують набуття історичних компетентностей в сучасній загальноосвітній школі: 1) метод конкретної ситуації; 2) метод інциденту (залучення учнів до участі в  тижнях історії та правознавства, олімпіадах, у Всеукраїнських  конкурсах «Лелека» та «Юніор - історик», учні вчаться долати інерт­ність, переборювати стресові ситуації); 3) метод мозкового штурму; 4) метод занурення; 5) метод евристичних питань; 6) метод проектів.

Для узагальнення і систематизації знань учнів часто використовую програмне забезпечення МуTest. Змістові запитання – конкретні запитання, що базуються на фактах та мають обмежену кількість правильних варіантів відповідей. Це стосується, здебільшого, означень, розпізнавання та загального пригадування подій та історичних явищ.

Постановка запитань, що інтригують та зацікавлюють, – ефективний засіб заохочення учнів глибоко думати над значенням матеріалу, що вивчається. Коли учні зустрічаються із запитаннями, відповіді на які їх справді цікавлять, вони стають вдумливішими і допитливішими, серйозніше ставляться до навчання. А це допомагає учням побачити зв’язки між навчальними предметами та їхнім власним життям, навчання набирає для них більшого сенсу, дає можливість стати більш вмотивованими та самокерованими у навчанні.

Комп’ютерна підтримка уроків історії має позитивні наслідки тому що реалізується особистісно-зорієнтований підхід до навчання; формуються уміння учнів самостійно здобувати знання, обирати необхідний матеріал, аналізувати, співставляти, обирати головне; розвиваються навички комп’ютерної грамотності.

Ця технологія розвиває не тільки учнів, а й учителя, робить його роботу приємною, успішною, результативною, полегшує працю, забезпечує професійне зростання.

У сучасному світі потреба в комп’ютерних технологіях постійно зростає – вони необхідні і вдома і на робочому місці. Тому школа і, в тому числі, вчителі історії не можуть дозволити собі залишатись осторонь.

Література

·       http://learningapps.org/

·       Єфімов О.П. Розвиток  життєвих компетентностей// Шкільний світ. –2008. – №21. – С. 5-13.

·       Пометун О., Пироженко Л. «Сучасний урок інтерактивні технології навчання». К.: «Видавництво А.С.К.», 2004.