ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Узлова Людмила Альфредівна, 

вчитель української мови та літератури 

Балахівської загальноосвітньої школи  

І - ІІІ ступенів Петрівської районної ради

       У статті розглядається питання використання на  уроках  різноманітних медіа продуктів, які  осучаснюють  процес шкільного вивчення світової літератури, стають  додатковим фактором створення мотивації у читанні, стиму­люють  пізнавальний інтерес до  навчальних дисциплін, надають  уроку проблемного, творчого, дослідницького характеру.

    Підвищенню ефективності уроків, створен­ню умов для якісного засвоєння навчального матеріалу, розвитку інтелектуальних, творчих здібностей учнів, підготовки їх до життя у роз­виненому інформаційному середовищі сприяє використання на уроках сучасних інформацій­них технологій. Завдяки мультимедіа (презента­ціям, добору ілюстрацій, використанню відео- та аудіоматеріалів) навіть сухий теоретичний ма­теріал стає «живим», цікавим, наочним.

    Застосування мультимедійних технологій надає учителю можливість відтворити за короткий час значний за обся­гом матеріал, подати його в незвичному аспекті, виклика­ти в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

   Сучасній  дитині набагато легше сприймати запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіазасобів, які ор­ганізовують увагу, пробуджують цікавість, надають мож­ливість проявити свої здібності та створюють стимули для долання перешкод. Аби добу­ти інформацію, дітям сьогодні не обов'язково сидіти в школі, вони можуть її отримати самостійно в Інтернеті.

      У своїй практиці я використовую  Інтернет-ресурси, програмні педагогічні засоби, електронні посібники, презентації, мультимедійні енциклопедії, відео- та аудіоматеріали. Головне завдання медіаосвіти — підготувати дітей до життя в інформаційному суспільстві, формувати в них уміння користуватися інформацією у будь-якому вигляді, допомогти їм усвідомити результати впливу на людину за­собів масової комунікації.

До основних функцій медіазасобів належать: пізнавальна, розвивальна, дослідницька, тренувальна, діагностична та комунікативна функції.

 Найчастіше інформаційні ресурси використовуються як джере­ло знань. Комп'ютерні засоби допомагають якісно підготуватися до уроку, забезпечують його високий інформаційний  рівень,   створюють  можливості для пізнавальних віртуальних подорожей. Відомо, що інформація засвоюється тим краще, чим більше видів сприймання активізовано.

 Так, у моїй практиці  вперше була здійснена віртуальна подорож гоголівськими місцями з учнями 7 класу, які  готували проект «Віртуальний музей Миколи Васильовича  Гоголя». Взагалі, проектна діяльність — провідна в роботі сучасної школи, адже це перш за все творча діяльність учня, яка поєднує теорію (інтелектуальне насичення змістом), проблемність і практичність застосування. Та й віртуальна екскурсія повинна бути цікавіша за реальну.

 У підготовці семикласники використовували матеріали, які  знаходили в бібліотеці та в Інтернеті. Об’єктами екскурсії стали опис біографії письменника, фотогалерея, музейні експонати, ілюстрації до творів. Кінцевим результатом проекту була презентація, яку озвучувала учениця.     Віртуальні екскурсії розвивають спостережливість, здатність зосереджувати увагу на деталях, розвивають творчу уяву, надають можливість повторного перегляду. Матеріали та презентацію віртуального музею я вже кілька років використовую на уроках-лекціях з вивчення біографії М.Гоголя в 7-х та 9-х класах.

  Презентація — це форма подачі матеріалу у вигляді слайдів, на яких можуть бути представлені таблиці, схеми, малюнки, ілюстрації, аудіо- та відеоматеріали. Найчастіше презентацію використовую для унаоч­нення навчального матеріалу. Важливо, щоб на уроці була "картинка" (в першу чергу для школярів з візуальним стилем нав­чання, візуально-просторовим інтелектом та "правопівкульників").

На моїх уроках презентація є основою уроку, його "ске­летом", для цього   виділяю етапи уроку, чітко вибу­довуючи логіку міркування від постановки мети до висновку, і тільки після цього створюю слайди  відповідно до плану уроку  у програмі Power Point. Якщо презентація лише частина уроку, один з його етапів, то необхідно для себе сформулювати мету ви­користання презентації і, вже виходячи з неї, відбира­ти, структурувати і оформляти матеріал. У цьому ви­падку треба чітко обмежити час показу презентації, продумати варіанти роботи з презентацією на уроці: запитання та завдання учням.

  Нещодавно я придбала диски з методичними відеоматеріалами до уроків світової літератури в 6 класі за новим Державним стандартом. Уривки з екранізацій творів, що вивчаються, яскраві презентації, біографічні фільми підвищують інтерес шестикласників до вивчення літератури. Презентація із 7-8 слайдів присутня на кожному уроці. Коли вивчали творчість М.Гоголя, порівнювали текст твору і відеоверсію – кінофільм «Ніч перед Різдвом». Переглянувши фрагменти фільму, учні розповідають про народні звичаї й обряди, як вони відображені в фільмі, порівнюють образи героїв кінокартини  із описом у тексті: чи такими уявляли їх діти під час читання?

  Вивчення повісті Ч.Діккенса «Різдвяна пісня у прозі» супроводжувалося презентацією з фрагментами мультфільму. Питання звучали так: Якою є роль музичного супроводу в передачі настрою героя у зображенні  останньої подорожі з духами?  Зіставте екранізацію з описом Скруджа в тексті твору.

Пропоную також учням створити рекламу певній екранізації твору, який переглянули в Інтернеті;  створити свою сторінку, наприклад, «Цитати  мого життя», де б були розміщені крилаті вирази з вивчених творів як програмових так і з позакласного читання.

  Залучаю учнів до створення презентацій як біографії письменника так і до вивчених творів. Нещодавно в Інтернет-просторі з’явилися буктрейлери – ролики, що створюють візуальний образ книжки.  Буктрейлер вирішує кілька завдань, але основним є залучення уваги, інтересу до певної книжки, пропагування читання. У своїй практиці я використовувала неігровий буктрейлер (набір слайдів з цитатами, ілюстраціями, книжковими розворотами та світлинами). Учениця, з якою я працювала, використовувала програму «Windows MuvieMaker». Ця програма здатна брати й обробляти відеофайли з цифрової відеокамери, створювати із зображення слайд-шоу, додаючи до відео заготовки, титри, звук, вирізати необхідні фрагменти і склеювати їх, створюючи при цьому ефектні переходи від фрагмента до фрагмента. Перший буктрейлер  за творчістю М.Гоголя «Україна в повісті М.Гоголя «Тарас Бульба» був створений Мітяковою Юлією.

  У 6 класі під час вивчення казки-притчі «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері на початку уроку я показала відеоролик про автора та його твір, потім було обговорення цього відео (Які висловлювання допомогли вам більш яскраво уявити особистість письменника? Обговорення образів-символів долі письменника(троянда, лис,так,зірка тощо), складання усної розповіді про життя письменника за переглянутим відео). Далі запропонувала дібрати цитати з твору на свій смак. Наступним кроком була пропозиція творчим групам розробити ідею до власного буктрейлера за цим твором. Звичайно, не у всіх дітей є можливість і вміння для створення таких відео, але вони виконують іншу роботу:  добирають вислови, малюнки, фото, музику, створюють структуру презентації, схематично зображуючи слайди-малюнки.

 Урок-біографічна розповідь у старших класах також  супроводжується показом фотоматеріалів, які відображають життєвий шлях митця, наявністю хронологічної таблиці, зображенням книг письменника, розміщенням записів його висловлювань та висловлювань про нього, показом фрагмен­тів біографічного фільму або екранізацій його творів, уривками аудіозаписів  книг тощо. Така лекція буде ефективною, оскільки розрахована на різні канали сприйняття. Крім того, застосування ІКТ на таких уроках-лекціях дозволяє осучаснити форму проведення біографічних уроків (урок — віртуальна подорож, урок — літературна вітальня, урок — екскурсія до музею письменника тощо).

   Не лише лекції можна проводити з мультимедійною підтрим­кою, а й уроки аналізу тексту. Інтерпретуючи художній текст, учень повинен бачити різноманітність тракту­вань образів і тем. Залучення фрагментів вистав, кінофільмів, опер, різних ілюстрацій, витягів з літера­турознавчих робіт дозволяє створити проблемну си­туацію, вирішити яку допомагає спільна робота на уроці. Технологія проблемного навчання стає провідною на таких уроках. На слайдах розміщується не лише додатковий матеріал, а й формулюються зав­дання, фіксуються проміжні та підсумкові висновки.

Завдання  розміщуються  на окремих слайдах, акцентуючи на них увагу школярів.

Текстуальні дослідження, проведені на уроці, закінчуються висновком, який коротко сформульова­ний на останньому слайді презентації до уроку.

Необхідно пам'ятати, що на уроці аналізу тексту го­ловною завжди залишається робота з текстом, а ІКТ ли­ше урізноманітнюють методи, прийоми і форми роботи.

 За до­помогою презентації можна підготувати й узагальню­ючі уроки. Завдання такого типу уроку — зібрати всі спостереження, зроблені в процесі аналізу, в єдину си­стему цілісного сприйняття твору, але вже на рівні більш глибокого розуміння: вийти за межі вже поруше­них проблем, емоційно охопити весь твір. 

 Інформаційно-комунікативні технології здатні стиму­лювати пізнавальний інтерес до  навчальних дисциплін, надати уроку проблемного, творчого, дослідницького характеру, багато у чому сприяти оновленню змістової сторони предмета "Світова література", розвивати самостійну діяльність учнів.

Література :

1. Богосвятська А.І.  Буктрейлер як стратегія залучення учнів до читання // Зарубіжна література в школах України. – 2015. - №2. – с.2-6.

2.Ісаєва О. Формування сучасного читача засобами медіаосвіти // Всесвітня література в сучасній школі. – 2013. - №2. – с.5-10.

3. Методичні матеріали до уроків світової літератури в 6 класі ( із мультимедійними додатками): навчально-методичний комплект/ за ред. Н.В.Химери. – Біла Церква: Офсет, 2014.

4. Янкович О. Інформаційно-комунікативні технології на уроках літератури // Всесвітня література в сучасній школі. – 2008. - №11-12. – с.2-4