ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Лісайчук Наталія Сергіївна,

учитель математики

Володимирівської ЗШ І – ІІІ ступенів

Петрівської районної ради

У виступі йде мова про творчий потенціал учителя, його компетентність та пошук ефективних форм роботи з учнями, створення умов для становлення творчо мислячої особистості учня.

Сучасна школа потребує вчителя нового типу, який володіє високою фаховою кваліфікацією та професійною культурою, здатний об’єктивно осмислювати педагогічні явища і факти, критично оцінювати й творчо перетворювати педагогічну дійсність. Це пов’язано із проблемами саморозвитку особистості та творчою самореалізацією педагога, новими підходами до реформування загальної середньої освіти.

Учитель не має права бути байдужим. Математик - тим більше. Він повинен не тільки глибоко знати свій предмет, а й уміти співпереживати, знаходити дорогу до кожного учня. Тому сучасний педагог – це творчий учитель, котрий відмовився від ролі ретранслятора готових істин і перейшов на позицію помічника, консультанта, організатора навчальної взаємодії як діалогічного спілкування, спільної пошукової діяльності, що сприяє розвиткові інтелектуальних і творчих здібностей кожної дитини. Бо робота вчителя – це творчість, а не буденне вкладання знань в голови дітей. Тож найбільший вплив на учня має той учитель, який запалює, дає імпульс сходженню до вершин творчості. А найбільший слід у пам’яті  дитини  залишає учитель, який захоплений своєю педагогічною професією, досконало знає свій предмет, є яскравою особистістю, здатною провести цікавий, нетрадиційний урок, зрозуміти учня, його позицію та почуття, активний у своїх пошуках ефективних форм взаємодії з класом загалом і кожним зокрема.

         Отже, потребою нашого часу є творчий учитель, котрий ґрунтовно володіє знаннями традиційної методики, удосконалює й оновлює методи викладання, розвиває в учнів здібності до творчості, сам є творчою особистістю, в якій реалізуються педагогічні креативні якості.

         Перебираю в пам’яті уроки. Бувало, звичайно, по – різному. Після одних виходиш окрилений і щасливий, після інших – пригнічений і сумний. Але завжди, як і кожен з нас, намагаюся шукати щось нове, причому разом з учнями. Тільки тоді можна досягти чогось в роботі, коли уроки перетворюються у співтворчість учителя і його вихованців, коли немає на уроці байдужих, коли учень думає не про оцінку, а про значення для майбутнього.        

         Слід відзначити, що запорукою успішного навчання учнів є професійна компетентність педагога як показник його особистісного розвитку. А компетентність – це сукупність професійних кваліфікацій, які визначають здатність працівника виконувати конкретний вид діяльності на рівні, встановленому державним стандартом. Компетентна людина повинна не тільки розуміти сутність проблеми, а й уміти вирішувати її на практиці.

Та не варто забувати  слова В.Сухомлинського, який писав:

 « Не забувайте, що ґрунт, на якому будується ваша педагогічна майстерність,- у самій дитині, в її ставленні до знань і до вас, учителю. Це – бажання вчитися, готовність до подолання труднощів. Дбайливо збагачуйте цей ґрунт, без нього немає школи». І тут він робить висновок: « Усі наші задуми, пошуки і побудови перетворюються на порох, якщо немає дитячого бажання вчитися».

Отже, щоб стати гарним учителем потрібно мати талант, мистецтво, майстерність, а це 99% наслідки наполегливої праці.   

Навчальний процес – це двосторонній процес – «учитель і учень». Є таке прислів’я: «можна привести коня до водопою, але змусити його пити не можна». Якщо вчитель бажає навчити, а учень навчитися, то успіх гарантований. Саме головне зацікавити їх предметом.

Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер же, з використанням комп'ютерних мереж і он-лайн  засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня.

Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити. При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це УРОК, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основні дидактичні принципи: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці уроку, так і в процесі навчання: При поясненні (введення) нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.

При цьому комп'ютер виконує такі функції:

1. У функції вчителя комп'ютер являє собою:

•          джерело навчальної інформації;

•          наочний посібник;

•          тренажер;

•          засіб діагностики і контролю.

2. У функції робочого інструменту:

•          засіб підготовки текстів, їх зберігання;

•          графічний редактор;

•          засіб підготовки виступів;

•          обчислювальна машина великих можливостей.

Нам, вчителям, потрібно запам’ятати те, що перед тим, як взятися за виховання людини, треба самому зробитися людиною; треба, щоб у нас самих склався той взірець, який повинна наслідувати дитина.

Шляхи удосконалення професійної компетентності учителя:

-  самоосвітня діяльність (курси підвищення кваліфікації, виявлення і впровадження продуктивних технологій в навчально-виховний процес, рефлексія);

- відвідування уроків методистів, колег;

- участь у конкурсах, семінарах, конференціях, дискусіях, творчих мостах, майстер-класах;

- створення власної бази кращих сценаріїв уроків, цікавих прийомів, знахідок;

- творче порт фоліо учителя;

- виконання індивідуальних завдань, оприлюднення власних доробок.

Переваги використання ІКТ

•          Індивідуалізація навчання;

•          Інтенсифікація самостійної роботи учнів;

•          Зростання обсягу виконаних на урок завдань;

•          Розширення інформаційних потоків при використанні Internet;

•          Підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту.

Комп'ютер дає вчителю нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання, не тільки силою уяви розсовуючи стіни шкільного кабінету, але за допомогою новітніх технологій дозволяє зануритися в яскравий барвистий світ. Таке заняття викликає у дітей емоційний підйом, навіть учні з низьким рівнем знань  охоче працюють з комп'ютером.

Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу, тому що вчителю не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на екран), учневі не доводиться чекати, поки вчитель повторить саме потрібний йому фрагмент.

Цей метод навчання дуже привабливий і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст і все подальше освоєння комп'ютера.

Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня

Для учня важливо те, що відразу після виконання тесту (коли ця інформація ще не втратила свою актуальність) він отримує об'єктивний результат із зазначенням помилок, що неможливо, наприклад, при усному опитуванні.

На уроках, інтегрованих з інформатикою, учні оволодівають комп'ютерною грамотністю і вчаться використовувати в роботі з матеріалом різних предметів один з найбільш потужних сучасних універсальних інструментів - комп'ютер, з його допомогою вони вирішують рівняння, будують графіки, креслення, готують тексти, малюнки для своїх робіт. Це - можливість для учнів проявити свої творчі здібності.

Дитина повинна бачити позитивні результати своєї роботи. Працюючи над проблемою “Компетентнісний підхід при викладанні математики”, намагаюся “не загубити” жодної дитини, даю можливість кожному розкрити себе. Така діяльність забезпечує формування здатності учнів працювати й співпрацювати в команді (учень - учні, учні - вчитель), розв’язувати проблемні ситуації, застосовувати інформаційні технологій.

Поява інтересу до математики в учнів залежить від методики викладання і від того, наскільки вдало буде поставлена навчальна робота. Потрібно домагатися, щоб на уроках кожен учень працював активно та із задоволенням, і використовувати для цього різні способи для розвитку пізнавальної допитливості. Особливо важливою є така дія для підліткового віку. Коли формуються певні нахили до того чи іншого предмету, і тому в даний період треба розкривати всі сторони привабливості математики. Немаловажна роль відводиться дидактичним іграм на уроках математики – сучасному методу навчання і виховання.

Як показує педагогічна практика і аналіз педагогічної літератури, до

недавнього часу гру використовували лише на заняттях математичного

гуртка та проведенні математичних вечорів, а можливості використання гри в навчальному процесі недооцінювалося. Сучасна дидактика показала можливості ефективної організації взаємодії вчителя і учнів під час використання гри на уроці.

Гра – це творчість, гра – це праця. В процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, думати самостійно, розвивати увагу, зосередженість, а також колективізм. Захопившись грою, діти не помічають, що вчаться: пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються в нестандартних ситуаціях, поповнюють запас уяви, понять, розвивають фантазію. Навіть пасивні діти включають в гру з великим бажанням, прикладаючи всі зусилля, щоб не підвести товаришів по команді чи групі.

Під час гри діти дуже уважні, зосереджені і дисципліновані. Ігри добре вживаються з “серйозним” навчанням. Включаючи в урок елементи гри, робить процес учіння цікавим, створює в дітей робочий настрій, полегшує подання труднощів в засвоєнні навчального матеріалу.

Різні ігрові ситуації, за допомогою яких розв’язується те чи інше розумове завдання. Підтримує і підсилює цікавість учнів до даного предмету. Гра повинна розглядатися як величезний не замінимий важіль розумового розвитку дитини.

Гру широко використовують як засіб навчання, виховання та розвитку.

Практика доводить, що при активному використанні ІКТ досягаються загальні цілі освіти, легше формуються компетенції в області комунікації: вміння збирати факти, їх зіставляти, організовувати, висловлювати свої думки на папері і усно, логічно міркувати, слухати і розуміти усну та письмову мову, відкривати щось нове, робити вибір і приймати рішення.

Література

1.В.Сухомлинський « Сто порад учителеві» К. 1988р.

2.Єфімов О.П. Розвиток  життєвих компетентностей// Шкільний світ. –2008. – №21. – С. 5-13.

3.Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. -.: «К.І.С.», 2004. –112с.

4.Проблеми підготовки сучасного вчителя [Текст] : збірник наукових праць. № 1 / [ред кол.: Н.С. Побірченко, О.О. Ярошинська, М.Б. Євтух]; МОН України, Уманський ДПУ ім. П. Тичини. - [Умань] : [Софія], 2010. - 271.