НОВІТНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ

Циганчук Богдан Васильович,

учитель історії

Іскрівської ЗШ І – ІІІ ступенів

         У статті проаналізовано роль і значення новітніх інформаційних технологій в роботі вчителя історії, застосування комп’ютера як  засобу навчання, а також наведені рекомендації щодо раціонального використання  комп’ютерних презентацій, тестів та інтернет-ресурсів у навчанні історії

Клячові слова: ІКТ, Microsoft PowerPoint, презентація, MyTest, інтернет-ресурси.

         Досвід країн, що впевнено застосовують інформаційно-комунікаційні технології, свідчить: «Вивчення історії може допомогти розвитку умінь критично мислити, які необхідні для ефективного використання ІКТ. Спільними зусиллями історія і ІКТ здатні допомогти формуванню поінформованих громадян і критично мислячих читачів, які можуть перетворювати інформацію на знання. Роль Інтернету в цьому особливо значна, оскільки його використання дозволяє збільшити кількість джерел інформації і уникнути довіри тільки одному джерелу. Інтернет також сприяє тому, щоб учні опановували вміння зіставляти різні інтерпретації фактів, критично оцінювали їх і не перетворювалися на об'єкти маніпуляцій». [4]

Застосування комп'ютера на уроці історії як засобу організації навчання передбачає розв'язання питання: як поєднати сучасні інформаційно-комунікаційні технології з традиційними для навчання історії засобами та методами навчання.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії сприяє підвищенню його ефективності, всебічному і гармонійному розвитку особистості учнів, розкриттю їх талантів, суттєво впливає на зміст, форми, методи навчання. Вдало підібрані засоби забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють пізнавальну активність, емоційну сферу та інтелектуальні почуття школярів. При цьому підвищується працездатність учнів, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять, логічне мислення, розширюється їх світогляд. Тому ІКТ мають великі можливості вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення ефективності уроку. [5, с. 18]

         Можливості використання мультимедійних презентацій на уроках історії

         Навчальні презентації на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій є одним з найефективніших методів представлення та вивчення будь-якого матеріалу. Мультимедійні презентації дозволяють підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу, поєднувати різні організаційні форми проведення занять з метою отримання високого результату, при мінімальних витратах часу на навчання.

         Інформативність електронних презентацій набагато вище традиційних за рахунок мультимедійності – наявності не лише тексту і графіки, але й анімації, відео та звуку. Іншими словами, використання мультимедіа-презентацій дозволяє створювати інформаційний і візуальний образ об'єкту, який досліджується. 

         Для підготовки мультимедіа-презентації вчитель може скористатися як добре відомим програмним засобом – Microsoft PowerPoint, так і спеціалізованими редакторами: Macromedia Flash, Picasa, Photodex ProShow та ін. Зокрема, програма Picasa (Google, Inc.), дозволяє легко виокремлювати статичні й динамічні зображення з Інтернету; зручно, швидко проектувати як слайд-шоу, так і навчальні фільми; додавати до проекту текстові й звукові коментарі; створювати колажі із статичних зображень тощо. [3, с. 13]

         За способом використання презентації в основному розділяють на дві групи: презентації для супроводу доповіді (лекції) і індивідуальні проекти. Перша органічно вписується в структуру уроку, супроводжуючи розповідь учителя. Друга є однією з провідних форм особистісно-орієнтованого навчання.

         Дуже допомагає презентація при узагальненні матеріалу, коли в темі є наскрізні поняття, і потрібно наприклад скласти узагальнюючу схему чи таблицю. Наприклад, у темі «Провідні держави світу в 20-30-х рр..ХХ ст..» це поняття демократія й тоталітаризм, диктатори, світова економічна криза та ін.

         Особливо цікавими є презентації-загадки, коли отримуючи певну інформацію на початкових слайдах, учні відгадують відповідь на запитання. Така форма дозволяє проводити різні види роботи – фронтальну, групову, індивідуальну. Ефективним прийомом аналізу і узагальнення навчального матеріалу є створення таких завдань самими учнями, або завдання поставити запитання  до вже готових презентацій (у цьому випадку учні дуже активні якщо робота проводиться в групах – одна група ставить запитання по темі, друга створює презентації з елементами відповіді).

         Дуже психологічними є безтекстові презентації, що супроводжуються музикою та несуть емоційне навантаження – наприклад  «Голодомор», «Війна», «Крути», «Афганістан».

         І нарешті, слід зауважити, що найбільш незамінними презентації стають при викладенні тем по історії культури та економіки. В першій - це твори, автори, тенденції, віртуальні екскурсії в музеї (до речі тут пригодиться новий ресурс від Google – Арт-проект  - http://www.googleartproject.com), в другій – цифри, діаграми, графіки. [3, с. 14]

Щодо учнівських презентацій то незамінними вони є у позаурочній діяльності – для різного роду проектів, виховних заходів.

Загалом форми і місце використання презентації (або навіть окремого її слайда) залежать, звичайно, від змісту уроку, виховного заходу, цілей заняття, які ставить перед собою і учнями учитель. Вони можуть використовуватися на наступних етапах (з відповідною метою і наповненням):

1. При вивченні нового матеріалу. Дозволяє подавати дидактичний і навчальний матеріал різноманітними наочними засобами. Застосування особливо вигідно в тих випадках, коли необхідно показати динаміку розвитку будь-якого процесу.

2. При закріпленні навчального матеріалу. Для учня – це засіб самоперевірки, стимул до навчання. Для вчителя – засіб якісного контролю засвоєних знань.

3. При перевірці і проведенні самостійних та контрольних робіт. Поряд з усним - забезпечує і візуальний контроль результатів (тестування).

4. При вирішенні завдань навчального характеру. Допомагає виконати малюнок, скласти план рішення і контролювати проміжні і остаточний результати самостійної роботи за цим планом.

5. Для поглиблення знань. Використовується як джерело додаткового матеріалу до уроку.

6. Для виготовлення дидактичного матеріалу. Використовується при обмеженні матеріальних носіїв інформації.

Уміле використання програми PowerPoint для виконання мультимедійних презентацій дає величезні можливості для розвитку учнів, формуючи важливі у сучасних умовах життя навички:

-        критичне осмислення інформації;

-        виділення головного в інформаційному повідомленні;

-        систематизація та узагальнення матеріалу;

-        грамотне представлення поданої інформації.

Безперечним плюсом презентації, створеної в PowerPoint, є можливість варіювати об’єм матеріалу, методичні прийоми використання в залежності від цілей уроку, рівня підготовленості учнів, вікових особливостей. У випадку необхідності вчитель може замінити текст, малюнок, діаграму, чи просто сховати лишні слайди. Ці можливості дозволяють максимально налаштовувати будь-яку раніше розроблену презентацію під конкретний урок і конкретних учнів.

Презентація має бути короткою, доступною і композиційно цілісною. Тривалість не повинна бути більшою ніж 20-30 хв. Для демонстрації слід підготувати не більше 20-25 слайдів (показ одного слайда займає бл. 1 хв., плюс час для відповідей на питання). В презентації не має бути нічого лишнього. При створенні слід використовувати готові шаблони при виборі стилю і кольорі фону, оскільки вони створені за правилами сприймання візуальної інформації. Не потрібно перевантажувати слайди зайвими деталями. Краще зробити два прості слайди, ніж один з великим інформаційним наповненням. Додаткові ефекти слід звести до мінімуму і використовувати тільки з метою привернути увагу глядача до ключових моментів демонстрації. Звукові і візуальні ефекти ні в якому разі не повинні виступати на передній план і заступати корисну інформацію.

Головний принцип створення ефективної презентації – потрібно вміти вмістити максимум інформації у мінімум слів, привернути і утримувати увагу учнів, зважаючи на психологічні особливості сприймання інформації.

Методичні принципи створення комп'ютерних тестів з історії

     Серед засобів об'єктивного контролю найбільш науково обґрунтованим є метод тестування із залученням технічних засобів для його проведення та обробки результатів. Одним із таких технічних засобів є комп'ютер, використання якого докорінно змінює процес підготовки тестових завдань, процедуру й технологію тестування, не враховуючи процес отримання результатів проходження тестів учнями.

     За місцем у навчальному процесі тести можуть бути локальними, тематичними і підсумковими. До локального узагальнення відносяться теми, присвячені історії однієї країни. Тематичне узагальнення традиційно співпадає з контролем знань, запропонованим чинною програмою. Підсумкове узагальнення охоплює основні питання, вивчені дітьми на уроках історії за рік, що дає учителю можливість об'єктивно оцінити як роботу учнів, так і свою. Такий системний підхід допоможе учням своєчасно готуватися до перевірки знань. [1, с. 7]

     Основними типами тестових завдань є:

•        визначення історичних дат;

•        визначення історичної постаті;

•        встановлення відповідності між датами, подіями, явищами, історичними діячами;

•        історико-географічні тести;

•        історико-лінгвістичні питання;

•        опрацювання термінологічного апарату;

•        складання груп слів за схожістю понять і явищ.

Створюючи тести варто користуватися повнофункціональною програмою для створення комп'ютерних тестів «MyTest», яку безкоштовно можна скачати з Інтернету. Власне MyTest — це система програм (програма тестування учнів, редактор тестів і журнал результатів) для створення і проведення комп'ютерного тестування, отримання й аналізу результатів, виставлення оцінки за відповідною шкалою. [1, с. 33]

     Програма MyTest надає широкі можливості вчителю історії для створення повноцінного тесту з історії. За її допомогою можна створити дев'ять типів завдань, які відповідають наступним вимогам:

1.                 Тестові завдання з однією правильною відповіддю;

2.                 Тестові завдання множинного вибору;

3.                 Тестові завдання з декількома найкращими відповідями;

4.                 Тестові завдання логічних пар, або визначення відповідності;

5.                 Тестові завдання на визначення послідовності;

6.                 Тестові завдання на визначення істинності та хибності тверджень на рівні «правильно/неправильно».

7.                 Завдання на введення числа в якості відповіді;

8.                 Завдання на введення правильної відповіді у вигляді тексту;

9.                 Використання історичної чи контурної карти.

Місце Інтернет-ресурсів в методичній системі роботи вчителя історії

     Достатній рівень ІК-компетентності вимагає від вчителя не тільки уміння здійснювати пошук матеріалів в мережі Інтернет, але й передбачає:

•        знання про роботу з Інтернет-сервісами;

•        знання орієнтовного переліку існуючих Інтернет-ресурсів та їх використання в освітньому процесі та самоосвітній діяльності;

•        розроблення змісту та методик використання Інтернет-ресурсів у навчально-виховному процесі;

•        розроблення простих Web-сайтів та їх використання під час викладання свого предмету;

•        уміння організувати самостійну навчальну діяльність учнів з використанням Інтернет-ресурсів.

     Отже, у чому ж полягає цінність Інтернет-ресурсів для вчителя історії?

     По-перше, це можливість доступу до професійної інформації. Урядові установи, громадські організації мають свої сайти, які є офіційним джерелом інформації. На них публікуються закони, укази, постанови, інформаційні листи та інші документи. Без застосування таких джерел неможливо на сучасному рівні викладати історію в школі. А для навчання правознавства ця перевага має принципове значення у зв'язку з постійними змінами у законодавстві. [2]

     Крім того, Інтернет надає доступ до великої кількості ресурсів з власне історичною інформацією. Можна навести короткий перелік електронних адрес, які стануть у пригоді вчителю історії. Так, за адресою: http://www.history.org.ua розміщений сайт Інституту історії України Національної академії наук і його профільного журналу «Український історичний журнал» (УІЖ), на якому можна ознайомитися зі статтями, що були там надруковані. Є сайти, які пропонують інформацію з окремих тем. Так, сайт http:// www.cossackdom.com присвячений історії українського козацтва XV-XXI століть. Сайт оновлюється досить часто. Тут представлено декілька цікавих мап козацьких володінь як на території України, так і в інших державах. Окремі статті, присвячені проблемним питанням з історії України, можна прочитати на сайті: http:// ukrhistory.narod.ru/. За адресою: http://www.history.univ.kiev.ua знаходиться сайт історичного факультету Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Там можна ознайомитися з текстами Першого і Другого Зводу білорусько-литовських літописів, уривком з Галицько-Волинського літопису. На оновленому сайті Українського центру вивчення історії Голокосту (http://www.holocaust. kiev.ua/) вчитель зможе знайти цікаві матеріали, що допоможуть йому на більш професійному рівні організувати вивчення цієї теми на уроках історії.

     Основні варіанти використання Інтернет-ресурсів учнем за завданням вчителя:

Перший варіант — різні види домашніх завдань, спрямовані на пошук запропонованої учителем інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми.

Другий варіант — участь у різного роду видах дистанційної освіти.

Третій варіант — участь учнів в інтелектуальних змаганнях.

Четвертий варіант — класична проектна робота: порівняльне вивчення, дослідження тих чи інших явищ, фактів, подій, статистики, окремих сайтів, навіть думок, висловлених на форумах для виявлення певної тенденції чи ухвалення рішення, розробки пропозицій. [2]

     Отже, використання новітніх інформаційних технологій  дозволяє вчителю підвищити ефективність й результативність навчального процесу, підсилити освітні ефекти, оскільки створюється можливість будування індивідуальних освітніх траєкторій учнів і забезпечується диференційований підхід до учнів з різним рівнем готовності до навчання.

Використані джерела

         1. Булах І. Є., Мруга М. Р. Створюємо якісний тест : навч. посіб. — К. : Майстер-клас, 2006. — 187 c.

         2. Дементієвська Н. П. Стратегії розвитку навичок критичного мислення в учнів при оцінюванні ресурсів Інтернету.[Електронний ресурс] Режим доступу: http:// www.scribd.com

3. Жаріков В. З досвіду використання мультимедійних технологій на уроках історії // Історія України. — 2010. — № 9. — С. 13-15.

4. Карташова Л. А. Формування ІТ-готовності як нової якісної характеристики учителя суспільно-гуманітарних дисциплін // [Електронний ресурс] Режим доступу: www.knlu.kiev.ua

5. Худобець О. Новітні інформаційні технології: навчити учителя // Історія України. — 2006. — № 17. — С. 18-22.